Арсен психологу

Доброго здоров'я.

До весни цього року наші відносини були в порядку. Однак зміни настали дуже швидко і несподівано для мене. Мама змінилась настільки радикально, що я її більше не впізнаю — це зовсім інша людина.

Більше півроку тому мама почала зустрічатися з багатьма чоловіками. Спочатку це були афганці та африканець, які теж проживали в притулку. В умовах гуртожитку такі стосунки важко приховати, а також там є охорона, тому ті чоловіки були з нею обережні. Були конфлікти через ревнощі, але без насильства. Вона не мала тілесних пошкоджень після зустрічей з ними, на відміну від теперішніх побачень із громадянами Швейцарії, з якими вона знайомиться через сервіс BADOO. Там вона вказала неправдиву інформацію про свій вік — їй вже йде п'ятдесят другий рік, але у профілі вказано інше, також там розміщено молодші фотографії. Можливо, саме тому у неї з’явились синці.

Всі свої стосунки мама будує на брехні та маніпуляціях. Вона готова на будь-що заради перспективи залишитися в Швейцарії. Незважаючи на це, вона залишається моєю мамою, і я хвилююся за неї. Стосунки з чоловіками в притулку, де всі знають один одного і є охорона, не настільки небезпечні, як за його межами.

20.07.24 мама пішла на зустріч із черговим потенційним партнером зі Швейцарії. Після цього вона повернулася з новими слідами насильства - синцями. В цей час я розмовляв з батьком, який досі намагається зберегти сім'ю. Однак після знайомства з тим швейцарцем мама заблокувала в чатах не лише своїх попередніх партнерів із притулку, а й його. Батько, який залишається її законним чоловіком, любить її попри все і намагався пояснити, наскільки небезпечною є її поведінка. Це викликало агресію з боку мами. Я випадково зачепив квітку, яку вона принесла з побачення, і це спровокувало агресію вже щодо мене. Вона роздряпала мені обличчя нігтями, які старанно нагострила перед побаченням.

Мама понівечила мої окуляри та підбила око — скло чудом не розбилося і не порізало мене.

Це вже третій випадок, коли мама не знаходить інших аргументів чи способів мирного вирішення ситуації, а починає мене бити. Кожного разу це мало наслідки для мого здоров'я. Я не можу заснути, поки мама не покине кімнату. Є й інші проблеми.

Перші два рази я лежав на ліжку і якось захищався, коли починалось насильство. Цього разу не встиг зреагувати.

Всі дії мами радять їй її мати та сестра. Нещодавно я чув погрози, що вони ладні мене вбити, щоб я не заважав мамі. Я і не заважав, лише просив не так афішувати свої відносини з дуже молодими чоловіками, новим партнером. Через це я вирішив викликати поліцію, щоб запобігти подальшому насильству та з огляду на те, що її мати вважає, що мама здатна вбити і мене, і свого нового швейцарського партнера, який подарував їй ту злощасну квітку.

У мене є підстави вважати, що ситуація у відносинах між мамою та її матір'ю і сестрою схожа на зловживання уразливим становищем з боку останніх.

Мама мала в минулому травматичні переживання як у сім'ї, так і з боку інших людей. Внаслідок цього вона може мати психічні проблеми, які заважають їй правильно оцінити наслідки своїх дій. Вона не може критично ставитися до "порад" сестри, матері та інших жінок, яких вважає подругами.

Зараз ми маємо конфлікт, який може загрожувати моєму життю та здоров'ю.

За день до того випадку з викликом поліції я дізнався про погрози насильства, буквально вбивства мене, з боку бабусі Ганни Юхимівни Суворової та тітки Любові Олександрівни Суворової:

Про ці погрози я дізнався, переглядаючи запис, зроблений у моїй кімнаті за час, коли мене там не було. Я натрапив на вищенаведену погрозу. Спостереження велось охоронною програмою, яка є у вільному доступі з метою захисту майна. У гуртожитку траплялися крадіжки речей із кімнат, а я скрипаль і не можу залишитися без інструменту. Я повинен практикуватися щодня.

Моя мама виросла в тоталітарній сім'ї. Ганна Юхимівна змогла виховати її та інших двох дітей так, що її оцінка, бачення та плани є беззаперечними для мами. Вона сприймає все як абсолютну істину і керівництво до дій. Кажуть, що у дуже суворих батьків виростають дуже брехливі діти. У тоталітарної Ганни виросли тотально брехливі діти. Мабуть, саме тому мама часто говорить неправду та маніпулює людьми. Тому факти необхідні для правильного розуміння ситуації, що склалася.

Ми з батьками довгий час жили в умовах постійних скандалів, морального насильства та приниження гідності з боку Ганни Суворової та інших членів їх сім'ї.

Мама зараз вже не має на меті просто зберегти наше життя, заради чого ми приїхали до Швейцарії. Вона забула, як ми всі разом спали в бомбосховищі заводу, який згодом бомбили ракетами росіяни, що сталося за 500 метрів від нашого будинку. Вона більше не хоче врятувати нашу сім'ю, як спочатку. Тепер, як і інші жінки нашого притулку, вона прагне одружитися з багатим швейцарцем і шукає такого в інтернеті, проводить зустрічі. Її сестра Любов Суворова зацікавлена у 15 тисячах доларів, що належать нашій сім'ї і які вона привласнила в результаті обману. Мотиви Ганни, її матері, крім тих-таки грошей, до кінця мені не зрозумілі, але це не заважало їй раніше зруйнувати сім'ю її сина Василя, а тепер і нашу, послідовно знецінюючи для мами тата, а тепер і мене:

Вона підміняє її цілі на свої, спочатку вибираючи партнерів у межах притулку, а зараз — за його межами. Нових і нових.

Коли я дізнався про стосунки мами з Абу Мухаммадом, який працює прибиральником у пральні, та зімбабвійцем Айоко, я звернувся наприкінці лютого до соціального працівника. Просив надати мені окрему кімнату. Тоді виникли ревнощі: Абу ревнував до Айоко, потім до Джаведа. Всі ці чоловіки були молодші за маму на 20 років і більше. Така ситуація була небезпечною як для мене, так і для мами, оскільки її поведінка могла призвести до насильства між молодими чоловіками, і сварки дійсно траплялися.

Моє звернення не мало жодних результатів, окрім погроз з боку Ганни та Любові Суворових. Вони говорили, що після мого повернення в Україну, по закінченню війни, поскаржаться владі України, що я переховувався в Швейцарії, і мене оштрафують чи ув'язнять. Мама погрожувала моєму батькові, що розповість людям, які забирають у лави української армії, де він живе, і його заберуть на війну, де його вб'ють. Тоді ж стався перший випадок, коли мама намагалася мене вдарити.

Ми намагалися самотужки вирішити конфлікт, приблизно наприкінці минулої зими, ще не розуміючи його справжніх причин. Аргументи мами вичерпалися, і вона накинулася на мене з кулаками, коли я лежав на своєму ліжку.

Все, що суперечить нав'язаній їй Ганною Юхимівною, моєю бабусею, моделі поведінки та аргументам, мама просто ігнорує. Вона замовкає, пропускає беззаперечні факти для інших людей, наче їх не існує, і просто повертається до того, з чого почала. Логіка тут не працює. Відсутність розумних аргументів у мами викликає неконтрольовану агресію:

"...це не я, це моє таке..." — говорить мама бабусі в тій розмові, де бабуся та тітка обговорюють, як мене будуть вбивати, пояснюючи, чому вдарила мене в груди.

Мама говорить, що якби в неї була вогнепальна зброя, вона б мене вбила. Звичайно, пістолета там немає, але кухонний ніж, найпопулярніше знаряддя побутового насильства, може опинитися у неї під рукою.

Зокрема, тому я і викликав поліцію, адже невідомо, що від неї можна чекати. Мама послідовно виконує все, що їй радять мати з тіткою.

Вони сказали заблокувати батька, щоб мама спілкувалася лише з ними, і вона так і зробила. Тітка каже, що треба зустрітися з трьома сотнями чоловіків, щоб знайти такого, якого їм треба, і мама так і робить.

У гонитві за грошима бабуся готова забити не лише мене, свого онука, а й навчає маму, що вона здатна вбити в майбутньому як мене, так і теперішнього швейцарського партнера мами, заможного чоловіка на ім'я Thierry Lux.

На відміну від бабусі, я не вважаю, що мама здатна на вбивство, але я також не вірив, що вона так поводитиметься зі мною і батьком після десятиліть подружнього життя.

Сестра мами та бабуся мають для моєї мами план:

Мама має знайти собі місцевого покровителя, а краще чоловіка, який з нею одружиться. Тоді вона отримає можливість залишитися в Швейцарії після закінчення війни і буде забезпечена до старості. Для цього потрібно "...перебрати 300 чоловіків". Такий план подобається мамі, і вона вже "перебрала" всіх чоловіків у притулку.

Жодна з них — ні мама, ні бабуся, ні тітка Люба — не розуміє ризиків для мами та мене. Поведінка мами небезпечна для нас обох. На мене чиниться тиск. Щоб домогтися прийняття ситуації та схвалення дій мами, її сестра та бабуся виголошують на мою адресу різні погрози, і навіть рідна бабуся прокляла мене на смерть при мовчазній згоді мами. Раніше таке було неможливо навіть уявити. Мабуть, ментальний стан моєї мами змінився під впливом її матері та сестри. Як є насправді, може визначити лише лікар. Ми з батьком не можемо. Тому звертаємося до спеціаліста. Щоб мама неодноразово кидалася на мене з кулаками, це було взагалі неможливо уявити раніше, але зараз це так.

Здоров'я та вік бабусі, звичайно, не дозволять їй самій реалізувати плани вбивства мене, але все, що вона говорить чи рекомендує мамі чи іншим її дітям, рано чи пізно стає поштовхом до дій. Я не вірю і ніколи не повірю, що це може зробити моя рідна мама, як би вона не вихвалялася, "... була б пушка, забила б". А от її сестра Люба з її просто безмежним рівнем агресії стосовно мене та батька — може.

Зараз мені необхідно жити окремо від мами. Після пережитого стресу і останніх подій бажано, щоб я мав окрему кімнату. Її можна отримати за станом здоров'я. Якщо цього не зробити, мене можуть поселити до тих самих афганців чи африканців, які мали мою маму за жінку або хотіли цього, або до українців, які також були зацікавлені в мамі.

Я маю кошмарні сни, у яких мене вбивають — то бабуся, то афганці з гуртожитку, то мама. Я зовсім погано сплю, довго не можу заснути. Мав проблеми з серцем, звертався за допомогою до лікарів.

Допоможіть, будь ласка.